Одним з наслідків збільшення очікуваної тривалості життя населення є значне збільшення хронічних захворювань, до яких відносять і хронічні рани.
Виникненню хронічних ран у пацієнтів сприяє наявність різних системних захворювань — цукровий діабет та інші метаболічні захворювання, атеросклероз, серцево-судинні захворювання, порушення циркуляції крові в шкірі та ін. Також в групі ризику знаходяться пацієнти з порушенною рухливістю після онкологічних, неврологічних та ін. захворювань.
Процес загоєння хронічних ран відбувається важко і тривалий час. Пацієнт, що має хронічну рану, часто відчуває біль і виражений стрес, що також може збільшити терміни загоєння рани. Особливо часто хронічні рани спостерігаються в осіб зрілого віку.
Коли рану називають хронічною?
На сьогодні не існує єдиного визначення поняття «хронічна рана».
Рана вважається хронічною, якщо незважаючи на відповідну терапію і достатні терміни для загоєння, рана немає або майже немає ознак загоєння (ознаки загоєння відсутні протягом 6-8 тижнів).
Найбільш поширеними типами хронічних ран є: травми тиску (пролежневі виразки), трофічні виразки, виразки при синдромі діабетичної стопи.
Які відмінності хронічної рани від гострої?
“Незабаром заживе” - саме такими словами втішають дітей, що випадково поранилися.
І в більшості випадків це дійсно так, адже наша шкіра і тканини мають чудову здатність до регенерації — тому більшість гострих ран, особливо таких, як ссадна, порізи, подряпини досить швидко загоюються.
На відміну від гострих, хронічні рани існують більш тривалий період і заживають дуже повільно. Саме тому їх описують терміном «хронічні», який походить від грецького слова «Хронос» (“chronos”) — «час».
Що є причиною розвитку хронічної рани?
Зовнішня травма, така як, опік або поріз не можуть бути причиною виникнення хронічної рани.
Хронічна рана є наслідком певних захворювань або станів організму, які призводять до важкого порушення циркуляції крові в тканинах. Шкіра не отримує достатнього припливу крові, і уражені тканини відмирають. У той же час, недостатній приплив крові до тканин перешкоджає нормальному загоєнню рани.
Найбільш частою причиною розвитку хронічної рани є неспроможність ранового процесу, що обумовлений різними загальними та місцевими факторами.
До загальних факторів відносяться:
• Порушення харчування
• Інфекції
• Захворювання (в тому числі рідкісні)
• Агресивна медикаментозна терапія
До місцевих факторів відносять:
• Особливості регіонарного кровотоку, що призводять до хронічної ішемії тканин, яка розвивається при патологічних синдромах
• Ішемія
• Травма тканини
• Денервації (пошкодження спинного мозку і / або периферичних нервів)
• Локальні інфекції
Найчастіше, появі хронічної рани сприяє наявність різних захворювань, які вже існують до виникнення рани. Наприклад, причиною появи хронічної рани може бути хронічна венозна недостатність, захворювання периферичних артерій, цукровий діабет або постійний вплив тиску на якій-небудь ділянці тіла.
Які можливі наслідки тривало незагоєної хронічної рани?
На жаль, нерідкі випадки, коли хронічну рану неможливо загоїти.
Причини можуть бути найрізноманітніші, а наслідки часто непоправні.
• Трансплантація шкірного клаптя
Якщо рана занадто велика для самостійного загоєння, можлива трансплантація клаптя власної шкіри або регенераторних клітин, вирощених в лабораторних умовах.
• Ампутація
Залежно від тяжкості ураження, може знадобитися видалення мертвих тканин і навіть ампутація ураженої частини кінцівки.
В наступних випусках новин очікуйте інформацію про типи хронічних ран, які зустрічаються найчастіше; як правильно та вчасно діагностувати хронічні рани та як їх лікувати.
Хронічні рани. Які зустрічаються найчастіше? >>
